лій

ло́ю, ч.

Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; за давніх часів використовувався для освітлення. || перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини.

••

Лій топи́ти з кого — а) піджарювати кого-небудь на вогні (з міфологічних і релігійних уявлень про пекло); б) мордувати кого-небудь, знущатися з когось.